Маркування (від нім. markieren, від фр. marquer, англ. mark – відзначати, ставити знак) – нанесення умовних знаків, літер, цифр, графічних знаків або написів на об’єкт з метою його подальшої ідентифікації (пізнання), вказівки його властивостей та характеристик .
Промислове маркування
Відображає різні характеристики та особливості товарів, місце та час їх виробництва, відповідність товарів стандартам якості, різну інформацію про виробника, наприклад, його нагороди чи привілеї.
Маркування продуктів харчування
На сьогоднішній день існує такі, найпоширеніші системи маркування продуктів:
Маркування “світлофор” (англ. traffic light rating system). Відповідно до неї, вміст речовин, що входять до складу продукту, виділяють кольором залежно від рівня небезпеки для організму людини. На етикетці вказано кількість жирів, насичених жирів, солі і цукру, що містяться в продукті, які, залежно від відсотка присутності в продукті, позначені червоним (високий рівень), помаранчевим (середній рівень) та зеленим (низький рівень).
Маркування GDA (пров. Guideline daily amount — посібник із щоденного споживання). Вона виводить рекомендовані денні кількості споживання істотних з погляду здоров’я поживних речовин (наприклад, енергію, цукру, жири, насичені жирні кислоти і т. д.) і показує, скільки споживання даного продукту дає від кількості, що рекомендується.
В Україні з 2018 року ухвалено Закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти»
Маркування харчової продукції з ТР ТС 022/2011, прийняте на території Російської Федерації, Киргизії, Вірменії, Казахстану, Білорусії.
У вересні 2015 року було опубліковано рекомендації ВООЗ з метою створення умов для покращення здорового харчування, у тому числі:
Використовувати регулятивні та добровільні інструменти, такі як маркетинг, політика в галузі маркування продуктів харчування, економічні стимули або стримуючі заходи (наприклад, оподаткування, субсидії) для сприяння здоровому харчуванню.
Підтримувати інформування у пунктах продажу, у тому числі за допомогою маркування, що надає точну, стандартизовану та зрозумілу інформацію про вміст поживних речовин у харчових продуктах, відповідно до керівних принципів Комісії з Кодексу Аліментаріуса.
Маркування продуктів харчування у різних країнах
Великобританія
На території Великобританії діють ті ж самі правила з маркування продуктів, що й у ЄС.
Всесвітній Фонд Дослідження Раку Великобританія (WCRF UK) упевнений, що одним із ключових методів боротьби з раком є забезпечення ясності та легкого сприйняття маркування продуктів харчування, що допомагає проінформувати споживача та прийняти правильне рішення під час вибору продуктів. Вчені вважають, що 37% з найбільш поширених ракових захворювань у Великобританії могли б бути запобігти за умови дотримання правильної дієти та фізичної активності. Нездорова дієта веде до ожиріння, головного фактора ризику розвитку різних видів ракових пухлин. П’ять провідних супермаркетів у Великій Британії протягом кількох років успішно використовують маркування «світлофор» на продуктах власних брендів. Дослідження поведінки покупців показали, що це маркування мотивує до зміни кошика споживачів до корисніших продуктів; допомагає покупцям розібратися у % у маркуваннях GDA; стимулює супермаркети до формування найкориснішого для здоров’я асортименту продуктів.
У квітні 2016 р. британські медики запропонували використовувати спеціальні графічні зображення для маркування продуктів, оскільки вважають існуючу систему інформування покупця про калорійність продуктів та вміст у них жиру, цукру та солі неефективною для боротьби з ожирінням.
Ширлі Кремер (Shirley Cramer), директор британського Королівського товариства охорони здоров’я (Royal Society of Public Health), впливової неурядової організації Сполученого Королівства, закликала внести зміни до закону про маркування «світлофор». Вона вважає, що набагато ефективнішим буде вказувати на упаковках з продуктами час, який знадобиться для витрачання калорій, що містяться в продукті, та супроводжувати такі цифри графічними зображеннями різних видів фізичних навантажень. Так, наприклад, стандартна банка (330 мл) солодкого газованого газу містить 138 кілокалорій, і для витрати цієї енергії необхідно 26 хвилин пройти пішки або пробігтися протягом 13 хв.
Приклад введення маркування «світлофор» у Великій Британії
У 2014 році Coca-Cola Great Britain вирішила наносити маркування «світлофор» на всю свою продукцію. Починаючи з 2007 року, компанія вже розміщувала на передній частині банок та пляшок маркування з рекомендованими кількістю споживання харчових речовин та енергії, згідно з зобов’язаннями The Coca-Cola Company забезпечити споживачів у всьому світі прозорою інформацією про харчову цінність їхньої продукції. Джон Вудс, генеральний директор Coca-Cola у Великій Британії та Ірландії, заявив: «На сьогоднішній день асортимент товарів у магазинах розширився — це чудова новина для покупців, і ми вважаємо, що маркування може допомогти їм зробити вибір продуктів на користь збалансованого харчування. Ми стежили за новою схемою маркування, як вона почала з’являтися в магазинах, і опитали британських покупців. Вони сказали, що хочуть бачити єдину, постійну схему маркування всіх продуктів харчування та напоїв, яка допоможе їм робити правильний вибір для себе та сім’ї. Ось чому ми вирішили прийняти її для асортименту наших брендів». Цю ініціативу підтримало Міністерство охорони здоров’я Великої Британії. «Я рада, що Coca-Cola у Великій Британії прийняла пропозицію уряду щодо нанесення добровільного маркування на лицьову сторону упаковки товарів. Це допоможе покупцям робити усвідомлений вибір та вести здоровіший спосіб життя. Ми хочемо, щоб усі підприємства надавали чітку та послідовну інформацію про свої продукти та напої», — сказала заступник міністра охорони здоров’я Великобританії Джейн Еллісон.
Європейський Союз
Директиви Європейського Союзу встановлюють обов’язкові вимоги та стандарти для маркування продуктів харчування.
25 жовтня 2011 року у Страсбурзі було прийнято Регламент 1169. Він передбачає нові вимоги щодо нанесення інформації про продукт на маркування. Крім вказівки енергетичної та поживної цінності у скороченому та розширеному вигляді, виробник також зобов’язаний вказувати алергени (наприклад, глютен); декларацію про поживну цінність продукту — у скороченому та розширеному вигляді, зазначення вітамінів та мінералів; складання добровільного маркування поживної цінності на фронтальній частині маркування (маркування «світлофор», застосування найкращих практик маркування європейських виробників). Починаючи з 13 грудня 2014 року, цей регламент набув чинності.
США
27 травня 2016 року Управління з нагляду за якістю продуктів харчування та лікарських засобів Уряду США (англ. FDA) опублікувало остаточні правила маркування продуктів харчування у Федеральному Реєстрі. Усі виробники повинні будуть перейти на нове маркування до 26 липня 2018 року. Виробники з показником продажів менше 10 млн. доларів на рік мають можливість перейти на нову упаковку до 26 липня 2019 року. Додатково було введено нові вимоги для маркування:
Збільшити розмір іконок калорії (Calories), всього порцій в упаковці (Servings per container), рекомендована порція (Serving size) і ввести жирний шрифт для позначення кількості калорій і рекомендованих порцій, щоб наочно позначити цю інформацію.
На додаток до відсотків добової норми, виробник зобов’язаний вказати фактичну кількість вітаміну D, кальцію, заліза та калію, які у продукті. Вказувати кількість вітамінів A та B більше не потрібно. Інші вітаміни та мінерали вказуються добровільно.
Для пояснення терміна «Відсоток від денної норми» (The % Daily Value) змінити виноску «Відсоток від денної норми показує, скільки поживних речовин із порції надходить до щоденного раціону людини. Використовується загальна рекомендація щодо харчування – 2000 калорій на день.»
Вказати, скільки доданого цукру від денної норми (у грамах та у відсотках) присутній у продукті.
Вказати кількість вмісту в продукті “всього жирів” (Total Fat), “насичених жирів” (Saturated Fat) і “транс-жирів” (Trans Fat). Формулювання «калорій із жиру» (Calories from Fat) — прибрати, оскільки дослідження показали, що вид жиру, що надходить з продукту, важливіший, ніж його кількість.
Якщо в одній упаковці міститься від однієї до двох порцій, то необхідно вказати фактичну кількість калорій і поживних речовин, що містяться в продукті, так як упаковка може бути сприйнята як порція.
Для деяких продуктів, упаковка яких включає кілька порцій, виробник повинен вказати інформацію двох видів – калорії і поживні речовини на одну порцію і в упаковці в цілому.
У США влітку 2014 року опубліковано дослідження про ефективність існуючого маркування продуктів харчування, в якому респонденти поділилися своїми думками та результатами щодо нового маркування та харчових звичок. Дослідження проходило під керівництвом Міністерства сільського господарства США, в якому були зібрані дані з 2005 по 2010 р. У дослідженні взяло участь 10 тис. осіб.
За 5 років було відзначено суттєве покращення раціону середньостатистичного американця:
добова калорійність знизилася на 78 калорій;
вживання жирів впало на 3,3%;
зокрема, споживання насичених жирів зменшилося на 5,9 %;
збільшилося споживання клітковини на 7,5%;
кількість споживаного холестерину знизилася на 7,9%.
Згідно з результатами дослідження, у 2010 році на маркування продуктів харчування звертали увагу 21% відвідувачів кафе швидкого харчування та 17% відвідувачів ресторанів. З них 42% відвідувачів кафе швидкого харчування та 55% відвідувачів ресторанів використали цю інформацію при формуванні замовлення.
Водночас із новим маркуванням у США запустилися освітні соціальні проекти, спрямовані на оздоровлення нації. Завдяки маркуванню американці стали менше харчуватися поза домом, тому що в середньому на 20% покращилася якість споживаної будинку їжі. Крім того, більше 3% населення повірили в те, що тепер зможуть змінити свою вагу на краще.
Фінляндія
На початку 1970-х років Фінляндія почала вживати заходів щодо зниження споживання солі, які зокрема включили проведення великих кампаній з інформування громадськості. У 1993 р. було прийнято ухвалу уряду про обов’язкове маркування вмісту солі на продуктах харчування. При цьому на упаковці продуктів, що містять особливо високі рівні солі, також повинні розміщуватись попереджувальні знаки (наприклад, за принципом червоного світлофора). Це супроводжувалося запровадженням знака «Найкращий вибір» — за підтримки Фінської Асоціації серця, яка визначила види продуктів із низьким вмістом солі.
Результати:
Добове споживання солі серед жінок у Фінляндії знизилося приблизно з 12 г на добу наприкінці 1970-х років до всього лише 6,5 г на добу до 2002 р.
Фінляндія встановила надійні системи моніторингу споживання солі, використовуючи для цього методи «золотого стандарту».
Україна
Закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти» поширюється насамперед на операторів ринку харчових продуктів та харчові продукти (у тому числі для громадського харчування). Він також безпосередньо впливає на споживачів таких харчових продуктів, тобто на кожного з нас, оскільки прописує чіткі та зрозумілі правила, які дозволяють нам отримати вичерпну інформацію про харчові продукти і таким чином подбати про своє здоров’я та захистити права.
Основний принцип Закону – не вводити в оману споживача!
Інформація про харчовий продукт має бути точною, достовірною та зрозумілою споживачеві. За це відповідає оператор ринку. Якщо ти, наприклад, реалізатор, і бачиш, що вимоги Закону в цьому контексті не дотримуються – права реалізовувати такий товар ти не маєш, як змінювати інформацію про нього на власний розсуд.
Але, головне, вона не повинна вводити в оману. Особливо якщо це стосується властивостей та характеристик харчових продуктів та наслідків їх споживання. Або якщо йдеться про нібито лікувальні властивості їжі. Це також поширюється і рекламування харчових продуктів.
Спеціалісти нашого підприємства надають консультації з питань розробки маркування продукції